В’ялений гусак – це старовинне блюдо, якому вже понад 600 років. Його поява було обумовлено можливістю тривалого зберігання в’яленого м’яса, адже раніше люди не знали ні про яких консервантів і харчових добавках. Тому в старовину м’ясо або коптили, або в’ялили.
Класичний в’ялений гусак по-татарськи
В’ялений гусак – це старовинна страва, популярний серед тюркських народів. Рецепт його приготування передають з покоління в покоління. До речі, в Татарстані молодятам батьки на весілля підносять саме в’яленого гусака.
Спосіб приготування:
- Процес в’ялення починаємо з підготовки птиці. Першим ділом ріжемо тушку уздовж грудної кістки, прибираємо крила і шию.
- Далі птицю просочуємо сумішшю з солі і перцю. Сіль краще взяти морську, а перець – горошинами. Їх слід потовкти у ступці і змішати з солоними гранулами. Також можна взяти лаврове листя, покришити їх і змішати з іншими спеціями. Якщо говорити про пропорції, то на півкіло солі припадає дві ложки горошин перцю і пара пряних листя.
- Щоб процес в’ялення відбувався рівномірно, черевце птиці потрібно помістити розпірку. Можна взяти китайські палички, якщо вони підходять за розміром, або звичайні гілочки.
- Перекладаємо птицю на деко і залишаємо при кімнатній температурі на тиждень. Кожен день з тушки потрібно прибирати висохлу сіль і присмачувати її свіжою сумішшю спецій. Для чого це потрібно? Справа в тому, що в процесі в’ялення з гуся виділяється м’ясний сік разом з жиром і якщо ігнорувати такий процес, то в’ялене м’ясо буде мати неприємний присмак і аромат.
- Якщо до кінця тижня тушка птиці перестала виділяти рідину, можна приступати до наступного етапу. З гуся прибираємо зайву сіль, обертаємо тушку бавовняною тканиною і підвішуємо на мотузці. Лишаємо в такому положенні на два тижні, а краще на місяць, але вже в більш прохолодному місці. Якщо мова йде про квартиру, то відповідним приміщенням стане балкон або лоджія. У приватному будинку гусака можна залишити на горищі або в підвалі.
- В’ялену птицю нарізають тонкими скибочками, як хамон.
